Вона нас поєднала…

Вечірнє  місто,  світло  фар,
Уся  горю  -  в  душі  пожар.
Я  сплю,  чи  це  усе  реально?..
Чарівно  й  феєрично,  не  банально.

І  аромат  вдихаю  твій  щоночі,
Хвилюючись,  вдивляюсь  в  твої  очі,
А  потім  я  хмелію  безустанку
Й  заснути  вже  не  можу  аж  до  ранку.

Вогнями  різнобарвними,  п'янкими
Мені  ти  нагадав,  що  я  людина
Ти  дарував  і  спокій,  і  бажання,
А  я  захоплено  п'яніла  досвітання.

Чи  це  вино  і  музика  вечірня?
Й  гаряча  кава  солодкованільна?
Чому  не  можу  на  ногах  стояти?
Одне  бажання  -  хочеться  літати!

З  тобою  легко  так  і  так  казково!
Ти  захопив  моє  життя  й  раптово...
Недивлячись  на  все,  я  заспівала.
Я  вдячна  музиці  -  вона  нас  поєднала...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226084
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2010
автор: НАТАЛЬКА