Ти мрієш про далеке, невідоме,
Не віриш у любов і чисті почуття.
Ти придивись!.. і хорошознайоме
Зігріє ласкою усе твоє життя.
Твоя хода - легка і невагома,
А погляд твій - холодний і різкий.
Лише вона, і слово в напівтона
Усім покаже, хто ти є такий...
Ти надзвичайний, милий і єдиний,
В тобі добра - хоч поле засівай,
А дотик твій настільки неймовірний...
За нього хоч візьми, і все життя віддай.
Тепло долонь розтопить навіть кригу,
Від подиху бентежусь і тремчу,
Ні вітру не боюсь я, ані снігу,
Від розпачу і радості я мовчки закричу.
І як же так це все у нас виходить,
Що стільки часу прожито дарма?
Бо лиш тепер важкі мости нас зводять...
Коли й чия була у цім вина?
Ти задивившись ніжно в мої очі
Перевертаєш все життя, повір!..
Як хочу повернутись в тії ночі,
В яких ти лагідний і ніжний ти мій звір!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226294
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: НАТАЛЬКА