Розвелось купа різних художників,
Ніби генії, ніби пікассо,
А насправді, купка безбожників,
Що гидоту малюють, прекрасну...
Розвелось купа різних акторів,
Ніби генії, ніби роберт де ніро,
А насправді купа бізонів
Що несуться на сцену, мов звірі...
Полоняють блакитні екрани...
Мов доводять - мистецтву кінець.
І збирають великі майдани...
Гра за гроші...ні сліду сердець...
(Продолжить)
Розвелось купа різних співачок,
Ніби генії, ніби селін діон,
А насправді хор різаних качок!
З фонограмою в один тон,
Тіпа я сама краща! включіть перший трек
І я покажу який в мене голос ...
А без треку співають як шрек
А без треку комусь треба зараз??
Розвелось купа різних письменників,
Ніби генії, ніби толстой...
Написали три тисячі сутінок,
І лишили вампірів в спокою,
Ніби всі ті книжки комусь треба...
Особливо такі геніальні
Де любов, від землі до неба
Переможе у сцені фінальній...
Всі ці сцени давно вже відомі...
Хочеться щось, з чим ми ще не знайомі...
Розвелось купа різних поетів,
Ніби генії, ніби шекспіри..
А насправді, купка студентів
Що не мають на парах діла
Та й калякають рими безсмислові,
Всім доводячи: щастя не існує...
Щастя в тому щоб бачити істину!
Істину тільки праця рубцює...
Але є купка різних митців,
Ніби генії, ніби герої...
Це купка насправді творців,
Що шукають у мистецтві ту волю,
Що не можуть знайти у житті...
Бо її там і не існує...
Вона живе лише у душі,
Коли пишем, співаєм, малюєм...
2.12.2010 Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226315
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: Андрій Бутенко