Страшно,страшно,страшно,
Серце в темінь порина.
Неба ясного не видно,
Та надії вже нема.
Мій огонь уже згорів,
А душа ще тліє
І в один з цих днів
Може і змарніє.
Я знаю буде така мить,
Коли за мною будуть плакать.
І всьому світу голосить,
Що я пішла від них назавжди.
Та я не плачу,не кричу-
А лише чекаю.
Знаю,що колись піду,
Знаю,що колись покаюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226437
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: Julia Can