Хто має право в нас забрати мову?
Закрити вуха, щоб її не чути?
Заставить пошталакати чужою?
Повірте, люди, так не може бути.
Бо є народ, який в своїй державі,
Давно вже вибрав рідну собі мову
Її леліє, нею розмовляє,
Хоч може володіти і чужою.
Коли ж вона, неначе пісня, ллється.
І народ любить мову солов’їну.
Чому її в народу забирають,
Перед чужими знов згинають спину?
В такі хвилини Кобзаря згадайте.
Нам треба міцно всім за руки взятись,
Десяток мов ми можем вивчити і знати,
Проте своєї треба не цуратись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226548
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2010
автор: Віталій Назарук