А може так воно і буде.....
Вже не питатиму,що скажуть люди.
Душа і так у полумї згоріла,
Мала б крила,тоді б у вись злетіла,
Та крил не має,то вітер попіл розвіває.
А очі вже від сліз червоні
На небо глянути змогли,
І наче сокіл чорноокий,махнули чорними крильми.
А руки,білі наче крейда
Обняли ніжно березовий стан.
О сестро моя одзовися,
А то я поруч із тобою стану....
Як Мавка вкорінюсь у землю
І проросту з зеленими крильми,
Буду рости,й дістану я до неба,
А вітер завіватиме"Прости".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226589
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2010
автор: Лілея