"Не бачу привида, щоб настрій був поганий", -
Сказав нам хлопець і собі збрехав
Та залишає слід завжди кривавий:
Такий собі моральний хам.
Але по-вкраїнськи він шпрехає чудово
Зоветься верховодою верховних стін.
Від березня ж живеться нам фігово -
Постійно нам в колеса просувають клин.
І податкова, депутати, президенти,
Усі вони пускають людству кров,
Знов брешуть із екранів претенденти
Про дружбу вірну й істинну любов.
Та все ж тече за ліком бабкосховищ,
Тут розтовстіли пуза кнопкових мегер,
Комусь давай найкращі із летовищ,
Комусь - машину, дім, новий ковчег.
А той захоче там дівуль пригнати
Й просіяти до цента долари собі,
Лиш інший рекетом задумався зайнятись,
Десь потонути в істинній брехі.
Вони живуть й постійно пропивають
Знедолені життя в нікчемності своїй -
Біди ніколи істинно не знають,
Постійно точать із грошима бій.
04.12.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226646
Рубрика: Сатира
дата надходження 05.12.2010
автор: jaryj