Не рвіть Україну, вона в нас єдина,
Бо довго ятриться розірвана рана.
Ми хочемо жити в єдиній державі,
В якій є Клички, є Шевченко й Руслана.
Від синіх Карпат і до Чорного моря,
Таврійських степів до озер на Поліссі,
Зазнав наш народ і принижень, і горя,
Аж поки у гурт на майдані не злився.
Побачили всі, що народ це є сила,
Хоч де – хто все робить, аби роз’єднати.
Батьки нас напевно на те і хрестили,
Щоб більше ніколи не йшов брат на брата.
Бо ж всі ми живемо в єдиному домі,
Земля українська нам батько і мати.
Ми хочемо миру, не треба нам крові,
Коли ми єдині, то нас не здолати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226775
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: Віталій Назарук