У втомі громадській, напоєній шляхом
Поковзую Містом, у вечір лечу
Та темності часу натягнуто дахом
Де скло дорікає моєму плечу.
В маршрутці витягує з мене увагу
Чорніюча пані, крізь плутану втому
Мій спогад про неї на слабкім аркані:
"Розбилась дві тисячі двісті днів тому".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226832
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: Невідомий Автор