Вже забуваю, віриш,забуваю
Обійми, поцілунки і слова.
Із пам`яті сторінки вириваю,
Бо то несправжнє, там була не я.
Не я тебе без гордості любила
Не я тобі стелилася до ніг
Не я тебе навколішки просила,
Щоб ти в мені нове життя зберіг.
І чорна , наче ніч не я ридала
Коли пішов туманом в далечінь...
Вже забуваю, віриш, забуваю!
Та не прощаю.Бог простить.Амінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226878
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: dogma