зима…

Як  тихо  малює  мороз  на  моєму  вікні,
 Такі  неповторні,  і  дивні  такі  візерунки,
а  в  небі  кружляють  маленькі  сніжинки  легкі,
повільно  спускаються….
 і  на  гарячих  вустах
розтануть  відразу,  мов  далекі  твої  поцілунки.
А  ти  помовчи,  від  щастя  хай  світяться  очі…
Нехай  у  засніжене  місто  мелодія  щастя  летить
хай  кожна  сніжинка,  що  тихо  на  землю  спадає  
про  мОє  кохання  розкаже  тобі  у  цю  мить…
***************


дуже  гарно  відредагувала  цей  віршик  Груздєва....Іра,за  що  їй  велике  спасибі:                                                                                                                                                                                                      Як  тихо  малює  мороз  на  моєму  вікні,
Такі  неповторні,  і  дивні  такі  візерунки,
а  в  небі  кружляють  маленькі  сніжинки  легкі,
повільно  спускаються,  тануть,  немов  поцілунки
А  ти  помовчи,  все  про  щастя  повідають  очі…
Нехай  у  засніжене  місто  кохання  летить
і  кожна  сніжинка,  немов  посланець  тої  ночі  
лише  про  кохання  розкаже  тобі  у  цю  мить…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226933
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: Ольга Гордзій