Гола - ні ниточки - в джерело, в потік.
Змию всі відчаї... Окроплю батіг.
Гривню від тіла до сонця обе́рну,
Світлом заповнюсь. Вину свою кревну
висвітлю леном в протоці холодній.
Чільцем єдиним - у сосни колодні.
Кину на плечі рушник як кофтину,
руки, мов крила у крони закину...
і закохаюсь в життя по-новому,
в гілля пречисту весняну обнову.
*Чільце - гуцульський головний убір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227077
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2010
автор: Маріанна Вдовиковська