Повз ліси, озера, гори
Простелився чудо-шлях.
Та по ньому навіть возом
Не проїдешся ніяк.
Молоком наче пролите,
Серед неба джерельце.
Наче хмарка гордовита
За собою шаль несе.
Чумаки по сіль ходили
І на небо все дивились,
Бо прекрасний провідник
Помагати людям звик.
Вже часи пройшли, а й досі
Чудо-шлях стоїть на місці.
Він воліє показати,
Щоб і нам не заблукати.
Тож, віки милує око
Людям біла ця дорога.
Зна її навіть маля,
Чудо це – Чумацький шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227128
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.12.2010
автор: Dzis