кохання...воно як пір"їнка у вихорі вітру нестримнім
кружляє собі,між сердець і між стомлених душ...
когось обере лиш для радості,щастя
комусь принесе лише муки...
стережись,такого не руш...
ти обійди...приглянись....
не кидайсь стрімголов відчайдушно у вир...
це може не те,що хотілось тримати в долонях...
можливо - воно не твоє,
не воно будить помисли,суть...
а зрештою...просто, не думай ,
і вже,будь-що буде!!!
а серце й душа?...
хочуть знову співать в унісон?
ти поруш тишину....їм дозволь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227164
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2010
автор: Ольга Гордзій