Якими пишними були слова,
епітетами повні аж до краю!
Але на серці в тебе є броня,
на відстані руки — це відчуваю!
А щирість як дитячий сміх,
ні однієї ноти фальші...
Хамелеон сповзає на поріг
та вже не пущу його дальше!
Стою над прірвою: межа,
позичу в неба сніжного інсайту.
Широка в творчості душа -
не зміряти її у мегабайтах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227243
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2010
автор: Окрилена