Десь у дельфінарії нашого крику
Губляться го́лоси, ритми дихань, стрічки..
Десь у лабіринтах самотнього світу
Розриваються нитки, у попіл - сліди..
Блукають Вони із блідим ультраритмом
Недосяжні.. чужі. Помилкові.. сліпі.
Не впізнає ніхто у цих дивних істотах
Що то були ми..
що то були Ми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227425
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2010
автор: мелодія сонця