Незавершені фрази так і блукають зайцями у цій пустій напівдзеркальній кімнаті.. кубі. На підлозі недопалені і просто зімкнені самотні паперові світи, що, можливо, колись сяяли надією.. спробами.. теплом..
лише одній єдиній людині... одній єдиній людині...
Через незліченно пройдений час.. маленькими кроками. Дівчинка таки наважиться відкрити квартирку цієї кімнати.. куба.
голос... серце...
..а може, хтось-таки відчує на межі імпульсу чи ультразвуку...
..та, напевно, то вже буде не Вона.. а так - лише ехо від суті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227427
Рубрика: Нарис
дата надходження 09.12.2010
автор: мелодія сонця