ми всі знаходимось під впливом дивних відчуттів…відчуття кохання, втоми, ненависті, сумнівів, втіхи, чи бажання чогось...не ми підкорюємо їх, це вони-підкорюють нас..вони тримають контроль над нами, коли ми спимо чи цілуємо коханих людей, їдемо у трамваї чи сидимо на навчанні, тримаємось за руки і просто їмо…все це не має жодного значення, не важливо навіть те, хто ми є..до всіх всі рівні…це ніби дві паралельні прямі…
так яке ж відчуття охоплю вас??? Особисто я в стані незрозумілості і, можливо, трохи відчаю..не знаючи причину цьому, я просто продовжую жити і після багатьох спроб дізнатися суть, я покінчила з цією справою ..але я дізналася єдине, що відчуває кожен…
ми можемо заперечувати цей факт і казати що ми такі всі «бєсчувствєнниє сукі», але ж чуваки, будьмо реалістами!! Навіть зараз, читаючи це, ви виявляєте відчуття огиди чи незадоволення..проблема лише в тому, що інколи ці відчуття «не хочуть» себе показувати…сховавшись десь там, глибоко, вони очікують моменту свого виходу, так звану кульмінацію програми…що в даний момент відчуваємо ми??? Напевно якусь пустоту, втрату чогось, ніби і не значного, але досить важливого..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227625
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2010
автор: Сірко Ibanez