Дев'яте грудня почалось з будильника, із посмішки та грандіозних планів.
Акорди в навушниках рвані, Ляля слухає "Оратанію",
Хоча любить фотепіано... виявляється, все пізнається у порівнянні.
Ляля недосконала, але старається, може, хтось оцінить її старання...
У повітрі висить напруження, і коли вона заспокоїться?
В тебе ж серце не порцелянове, Лялю, випий зеленого чаю.
З рук все падає, все ламається, щось незвичне із нею коїться.
Надто складно, й останнім часом, тільки кофеїн розслабляє.
Вона втомлена й розчарована, у душі якась безсенсовність,
Заховалася у навушниках... порожнеча... а потім спалах!
Всі проблеми стали мізерними, захотілося БУТИ для когось
Щоб когось, як її сьогодні, від її віршів проривало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227627
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2010
автор: Ляля Бо