Час покаяння - це розчарування
В тих днях, коли я утопав в гріхах.
Згасають там надії, сподівання,
Що фарбувались в звабливих тонах.
Там знову прибігаю я до Бога
З зажурою у серці й на вустах,
Що не видніється мені дорога,
Щоб йти до радості на Небесах.
Пізнав обман гріховної свободи,
Цей фальш: живи, гріши і знай себе,
Немає ніби страху, перепони,
Роби собі, що в голову прийде.
Став з нею віддалятись я від Бога,
Відчув ці віяння гріховних хиз,
Що хибна та оманлива дорога,
Коли грішиш, ти котишся лиш вниз.
Знаходжу у молитві я відраду,
Мій глас – до Богородиці й святих,
Щоб гнали цю гріховную принаду,
Щоб уникав я тих оман земних.
21.08.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227695
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.12.2010
автор: С.Плекан