Ти гаряча як вогонь,
І бурхлива мов гірський потік.
Який солодкий твій полон,
Я стану пилом твоїх ніг!
Ти-невичерпне джерело тепла,
Гарячий вітер у пустелі,
Ти-та що вхід в безсмертя віднайшла,
Ти дика квітка біля підніжжя скелі.
Ти як нестримний і прекрасний танець східний,
Несамовитий і шалений ритм,
Ти наче сонця промінь світлий!
І я назавжди звязаний ним.
Ти нова,нова незнана квітка,
Ніжна як пісок,як шовк і як серпанок,
Ти моя бажана клітка,
Чистий,ранішній світанок!
І хай говорять,що танець це лиш мова тіла,
Твій танець-танець живота!
І поки є ще в мені сила,
Я напишу тобі листа.
Про сонце,вітер,біль,розчарування,почуття,любов...
Це вони говорять у мені- мої почуття і душа,
Це вони,а не плоть і не кров,
Водять мене по лезу ножа.
20 серпня 2009
20 серпня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227723
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.12.2010
автор: Той,що воює з вітряками