Открию очі,бачу світ навколо,
закрию, бачу світ у глибині.
Де краще зможу заспівати соло
у світі навкруги,чи у собі у тишині?
Чи голос мій почує хтось назовні,
та чи потрібно стукати в серця.
Навряд чи хто почує почуття духовні
що відчуває й потребує вже душа моя.
І та робота що кипить у середині,
то є найтяжчий труд що треба відробити.
Від нього не втекти кожній людині,
а він потрібен щоб щасливо жити.
До когось це приходить ще в дитинстві,
а хтось це розуміє лиш в кінці життя.
І перший буде в щасті,другий в свинстві,
але у кожного судьба своя.
І все що треба лиш вчасно зрозуміти,
що працювати треба над собою.
І кожною хвилинкою радіти,
та відчувати всіх людей душею.
Бо ми всі душі що ідуть до бога
і нас немає ні хороших ні поганих,
усі ми рівні і у нас одна дорога.
хоч хтось пішов в перед а хтось плететься ззаду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227749
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2010
автор: capusta