З’єдналися думки і все на світі стало
Продовженням долонь, що тіло обіймали.
І не були слова надумані метою,
Він закохався, так – він просто жив тобою!
І ти відчула подих, побачила відвертість
Кудись пішли напруга, невизначеність, впертість…
Вас закружило разом у танці без мелодій,
Він дуже ніжно вів, ти не казала: «Годі!».
Шалене почуття – яке воно чудове!
Розв’язані вузли, розігнуті підкови…
А за вікном відкритим вологі краплі лили…
Не втримав свій запал… Не вистачило сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2010
автор: Віктор Нагорний