забути, віддати,
покласти й забрати,
не серцем, а тілом,
не душу, а сон...
відчути ненависть,
закритися в собі,
дарувати відчай,
а брати тепло..
заснути на віки,
а може на вечір,
побачити сонце,
забрати його..
тримати при собі,
вивчати дослівно,
а далі по-кругу,
а далі все знов..
забери мою душу-візьми все що хочеш,
я повністю вільна, я просто живу..
дивись, не впади на досягненні свого,
я ж підкорю твоє тіло собі..
згадати-злетіти,
забути-упасти,
обличчям донизу,
чистим крилом..
брудними руками,
хворими думками,
забитись до смерті,
сміятись крізь біль..
фактично твоєю,
залишена в міру,
спотворена часом,
та вирвуся я..
знущань не забуду,
не бійся, я буду-
мстити по волі,
ножем та без крові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227904
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 11.12.2010
автор: Сірко Ibanez