Небесні очі посміхались в світ.
До сонця тягнучись в політ,
Із щирістю до добрих мрій…
Ти залишать мене не смій!
Невже це маска, маска і все?
Невже порожньо в середині, невже?
Гаряче серце било темп,
Міцне горе лама вщент.
В пульсації даремних снів,
Вбираєш в себе брехню слів…
Невже це маска, маска і все?
Невже порожньо в середині, невже?
Лагідні руки пестять любов,
Присипляючи насторожену кров.
Світло і темрява злились в одне.
…лячно, відійди від мене.
Невже це маска, маска і все?
Невже порожньо в середині, невже?
Зовні – ангел, а всередині звір,
Людина ховає свій намір.
Навмисно порушає закон вето,
Свідомо своє ростить его.
цей вірш написаний з пісні і присвячений лицемірній людині
прошу перечитати кілька разів, бо з першого разу не зрозуміла суть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227971
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.12.2010
автор: Me4tatel*niza)