“Ти”
Як багато вкладено у цих двох звуках,
Скільки людей повторюють це слово кожен день,
Мільйони разів його сказали й Ви.
Можливо, зовсім мало часу нам дається,
Щоб знову, легким поворотом вуст, вимовити його,
Щоб зрозуміти його суть,
Суть того, хто є це “You”
Споглядаючи з неба,
Хоч на хвилинку хочеться затамувати подих,
Думати про ніщо, про порожнечу,
Та думки не дають забути “Ти”
Крокуючи білими сторінками Інтернету,
Ми завжди лишаємося осторонь всього світу,
Поринаємо у мільйони сторінок,
Та посеред них, на екранах затертих моніторів, появляєшся “Ти”
Відкривши нову книгу, і ще зовсім не зіпсувавши її,
Своїми брудними пальцями від щойно зірваної ромашки,
“Ти” знову приходиш у наші думки,
Їх багато, та зловити неможливо, вони повсюди.
Заселяють наші скверні тіла.
“Ти” в доторку, в губі, в новітніх книжках,
“Ти” супер, “Ти” ніжність, незайманий птах,
“Ти” подих душі, величне багатство,
“Ти” сірість, буденність, зачинене братство,
“Ти” муки, тюрма, і грати насилля,
“Ти” щось, когось, щоденне безсилля,
“Ти” любиш, кохаєш, кривдиш хвилини,
“Ти” звір, та, на жаль, з душею людини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228090
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2010
автор: bobrja