Хтось бачить світло у кінці тунелю.
Хтось завжди залишається із нами.
Хтось у солому радо ляже – де постелять,
А комусь твердо у палаці з простинями.
Хтось рано встане – сонце сліпить очі.
Він свою працю звершував віками.
А хтось життя проспить від ранку і до ночі.
Для нього не існує голос мами.
Хтось жити хоче, завжди хоче жити,
А хтось лише в часи, коли дають.
Слабкий хтось, а хтось сильний, дужий.
Хтось мудрий, ну, а хтось не дуже.
Так і живуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228119
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2010
автор: Вульдем