. . бо ти моє єство. .

Гадала  я  на  гущі  кави,
що  випаде  мені  в  житті??!
Чи  принц  далекий..може  дармоїд..
чи,  ти,  далекий,
й,  начебто,  вже  мій??

А  мені  ніц  не  говорила,
вона  здригала  все  моє  єство,
"..то  кави  аромат",  мені  ти  говорила,
ти  подруга  моя,  і  ти  моє  дзвіно.  

Ми  разом  так  давно,
що  вже  не  полічити,  
о,  скільки  ми  знайшли,
і  скільки  загубили..

у  нашій  дружбі,  цій
безмежно  і  шалено
підтримували  всіх,
тебе,  мене  чи  нас..

Напевно,  так  буде,
бо  іншого  немає.
ми  подруги  завжди,  
й  ніщо  не  розлучить.

Нас.  Сестер  душі,  
і  кава  не  вгадає,
чи  завтра,  десь,  ось  тут,
наш  принц  прийде  по  нас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228232
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.12.2010
автор: Кинута дощем