ламаними пальцями хапатись за надію,
п'яними очима дивитись крізь життя.
з обірваними крилами стояти, мов повія,
викинувши гордість, волю у сміття.
чекати на свободу з закритими дверима,
обгризати стіни, битися в вікно.
з думами несправжніми, грізними та злими
із ніщо перетворитися в ніщо.
розчавленими м'язами, розбитими кістками
постаратись зберегти в собі всю кров.
не розлітатись більше жовтими жуками,
не залишати тіло для шабашу знов.
з зав'язаним обличчям на ввесь світ горлати,
з зав'язаним обличчям - на вершині гір.
у глиб небес із розбігу стрибати
до дна його у просторі жахів.
для того, щоб нарешті вже проснутись,
не переносити почуте на екран,
щоб за господаря рукою не тягнутись,
плести павутиння із своїх бажань.
вилізти з нори, кордони всі порвати,
вибухнути в хвилі буйних кольорів.
ламаними пальцями вірність будувати
з криками і болем справжніх почуттів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228505
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2010
автор: стася лисиця