Two loves I have of comfort and despair
Which like two spirits do suggest me still:
The better angel is a man right fair,
The worser spirit a women color'd ill.
To win me soon to hell, my female evil
Tempteth my better angel from my side,
And would corrupt my saint to be a devil,
Wooing his purity with her foul pride.
And whether that my angel be turn'd fiend
Suspect I may, yet not directly tell;
But being both from me, both to each friend,
I guess one angel in another's hell:
Yet this shall I ne'er know, but live is doubt,
Till my bad angel fire my good one out.
Двi пристрастi роз'ятрюють мене —
Тривога й спокiй, дух добра i зла.
Мiй янгол — чоловiк — то меч з вогнем,
Мiй демон — жiнка — очi, мов зола.
Щоб в пекло скинути, сукуба ця
Їй-богу, звабить янгола в менi
Й вiддасть свiй срам вiд iменi Отця
За честь його, спаскуджену в багнi.
Чи янгол в люстрi бiса не впiзна?
Тремтить душа, бо знає: рiч не в тiм.
Обом як матiр,— тужна й мовчазна:
Вони ж бо в пеклi. В пеклi й поготiв...
Життя підступне: справжні так і ні
Узнаєш, як опинишся в вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228562
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2010
автор: Богдан Ант