Психотропно. Стибали-вбивалися.
Мозок ламався вправно так.
Прибутку не зрахувалися.
Завтра ж чесно помремо, та
"Життя іде" – кажуть всі навкруг.
Булгаков, жаль, важко читається.
Гренуй людського смороду вчув –
Втік тай по світу скитається.
Привиди марять свободою.
"На краще – все, що не робиться".
Вмитися б чистою водою,
Та тільки багнюкою зросимось.
Важко терпіти-падати,
В прірву у житі-колосі.
Важко плекати-плакати.
Важке життя в поліголоссі.
Кажуть, все, що не робиться,
Все – перепони і радості –
Тим то "характер твориться"
Без заборон для старості.
Кажуть… Багато кажуть що.
Кажуть, що жити будемо.
Будем, як десь за хмарами.
Аби тільки не заблудимо.
Сини та дочки – калічі.
Калічі чи просто неучі?
Тотожно! Космічно. Молимось.
Пальмам замість ялини чи...
…важко жити – кажуть хтось.
Хтось, хто в житті не бігав ще.
В прірву упав та не витягнувсь.
Жив, народивсь в неволі, тут.
Немічні. Калічі. Неучі.
Клей. Опіум. Стразами.
Страх. Біг. Судоми.
Майбутнє, сонечко, де ти є?..
(13.12.10)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228586
Рубрика:
дата надходження 14.12.2010
автор: Cozodoy Ihor