В похмурий осінній день,
Я йтиму востаннє до тебе,
Не матиму більше я сліз,
Щоб зжалившись обняв мене ти,
Як у той пам'ятний літній день,
Де зустрівшись - розійшовшись назавжди,
Я зуміла впізнати у любові печаль.
Я йтиму востаннє до тебе,
Як решта топтатиму міста броківку стару,
Лиш у руках нестиму відчай- книгу з словами люблю.
В похмурий осінній день,
Я йтиму востаннє до тебе,
Не матиму більше я сліз,
Щоб зжалившись обняв мене ти,
Не матиму більше я сил,
Щоб боротись безглузду за тебе,
Лиш у руках нестиму я відчай- книгу з словами люблю.
Не перетнути більше мені твого порогу,
Не бачитись нам більше ніколи...
Востаннє я йтиму до тебе
В похмурий осінній день...
Ми минатимемо засніжені вулиці, парки,
Нам байдужими стане той погляд зустрічних марев...
Ми забудемо спогад осінній,
Книгу з словами люблю...
Лиш зима зігріватиме душу,-
Небо летючих білих сніжин...
Любов та покине мене й тебе,
В обійми пригорне постійне чуже...
Я йтиму...
Топтатиму міста броківку стару,
Ти йтимеш...
Розминемося не впізнавши любов ту свою,
Останню зустріч осінню багато років тому...
... 08.09.08...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2010
автор: faradeja