Зотліли воєн партитури,
Оркестри стихли канонад,
Лише димиться обрій бурий
І клекотить злостивий ад.
Із нього демони нікчемні,
Як припаде додолу смерк,
Тривожать знов літа буремні
І воєн дух, що був померк.
І в сні ворочаються люди,
Об простирадло втерши піт,
Їм сниться як на їхні груди
Хтось грязь обтрушує з чобіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228748
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 14.12.2010
автор: Рідний