Спалені душі мертвих,
говорячи про дух святих,
знаходяться десь там, між нами
не розуміючи втіх та біль..
не знаючи непокори,
що призводить до втрати думок-
вони губляться, межи пороху
заганяючи себе в кут!
Де цілуються пари закохані
і вмирають незаймані вірою
Там проллються: кров спогадів
І невинністю втрачені голови..
Загадавши, на пам'ять бажання
Що крутилось в чужій голові
Подається сигнал на мотузочці
Що плететься в підвалі чиїмсь
де проходили страти зрадників
і ніхто не вертався живим
прокидаючись нічкою темною
охопившись руками мов змій…
P. S. "закриті долонями очі
манила до себе біда
умиті свяченими водами
призводили до гріха…." ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228895
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2010
автор: Сірко Ibanez