Що сталось дитино ти хвора?
Чого серед мiста лежиш?
О, Боже дитино ти пяна?
Чого на все мiсто кричиш?
Ах, ти безсоромна дитино,
Ти кара батькам,чортеня,
Лежиш тут обiдрана, боса
Безумна i дуже страшна...
А люди минають її стороною,
А люди кричать: "Божевiльна, дурна,
Напилася, впала,
Кричить на все мiсто:
"Не вiрю, не вiрю, нема..."
I тiльки одна, безпритульна старенька,
До того дитя пiдiйшла,
Спитала: "Що сталось?
Що сталось рiдненька?
Чи справдi ж дитинко дурна?"
Дитина пiдняла заплаканi очi,
Сказала: "Нажаль не дурна,
Сьогоднi зраненька,
Бабусю рiдненька,
Залишилась я сирота..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228966
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2010
автор: Ель Вipa