Ляля чемно цілісінький день не вилазить з-під теплої ковдрочки,
Перенесла всі справи і навіть не почувається винною.
Теревенить по телефону, читає "Дванадцять обручів" Андруховича,
Медитує, лікується шоколадом і чаєм з малиною.
Увечері подзвонив познайомитись якийсь знайомий знайомого.
Ляля була роздратована, він сказав, що у неї дитячий голос.
До біса стандартні схеми! Так трапляється із мільйонами,
А вона все життя чогось прагнула і за щось боролась...
У її ляльковій голівонці є багато питань до Всесвіту.
А туди, де хтось знає відповідь не довезе, мабуть, таксі.
І не варто міняти СЕБЕ на чиїсь випадкові пестощі,
Якщо Ляля, звісно, не хоче у когорту зі штампом "як всі".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228991
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2010
автор: Ляля Бо