Пес бідолашний лаяв, скиглив
Бовтихаючись в воді,
Хоч й до нього ми прибігли,
Та нажаль не помогли…
Крізь ті бетонні стіни-загорожі
В дірку руки ми тягли.
Палицею лід дробили злий ворожий…
І за поміччю ми бігли…
І кричали: «Друже, бідний,
ти пливи до нас, пливи!»
Та було останнє коло, і не бачно більш його…
І коли ліхтар бив в воду
Охоронця, що до нас таки примчав,
Пес занурив свою морду
І без рухів
під тим льодом вже лежав…
P.S: Вчора в вечорі (14 грудня) ми з одним з моїх друзів стали свідками й дійовими особами цього страхіття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229002
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 15.12.2010
автор: Сагайда