Життя дотягує помалу в двадцять п'ятку
І думаєш: "А що на світі я нажив?",
А потім повертаєшся та все спочатку
Погрожує у світ новий піти.
Усе знаходиш, кличеш ту Фортуну,
Погіршуєш, а чи покращуєш цей світ
І десь почуєш слави те відлуння
Чи шепіт вітру серед сивих віт.
Та час іде, на славу повертає,
В душі потьохкує нове чуття...
Лиш хто живе про щастя й волю знає, -
За ним піде найкраще майбуття...
16.12.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229274
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2010
автор: jaryj