Ти, мабуть, бачиш яскраві сни,
можливо, чуєш спів дивних сирен,
я всього лиш глядач, ким прикидаєшся ти?
Не влаштовуй, будь-ласка, трагічних сцен...
Два велетні знову чатують в вітальні?
Ти знову малюєш картини без фарб?
Квадрати квадратні, овали овальні -
все просто! Талант - це зовсім не скарб...
Магнітна, духмяна, блискуча, кохана,
я ненавиджу зелений чай!
Це складно, це дико, та нехай болить рана,
скажу тобі все ж: "Пробач і прощай".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229536
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2010
автор: Аскет