Істерично рвуть волосся
Сивих верб зимові вiтри.
Плаче жовтень,стогне лютий,
Січень просить не шуміти.
Вже не радують флористів
Ностальгічно жовті квіти.
Плаче жовтень,стогне лютий,
Грудень просить не журити.
Дyмки мозок прогризають,
Не дають йому спочити.
Плаче жовтень,стогне лютий,
Квітень просить потерпіти.
Час з годинником у змові -
Їх тепер не зупинити.
Плаче жовтень,стогне лютий,
Серпень просить не будити.
Честь нового покоління-
Раз на рік сухі гвоздики.
Плаче жовтень, стогне лютий,
Травень просить їх простити.
Нас Апатія приспала,
Нам тепер так легко жити!
Плаче жовтень,стогне лютий,
Червень просить не судити.
З атрофованим сумлінням
Вже не люди, а гібриди.
Плаче жовтень,стогне лютий,
Липень просить не сварити.
Завжди будуть продавати,
Коли є кому купити.
Плаче жовтень,стогне лютий,
Їм цього не зрозуміти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229626
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2010
автор: Костя Небокрай