А сніг паде...вкриває білим пухом
Самотній ліс,який давно мовчить
Повіяло зимовим лютим духом
Відчутно,Новий Рік до нас спішить
Затихло все під снігом білосніжним
Природа ніби мертва,або ж спить...
А інієм гілки дерев укрито ніжним
І листя вже й в думках не шелестить
Мороз виводить гарні візерунки
Прозорим шрифтом на холоднім склі
Зима несе прекрасні подарунки
Які на жаль розчиняться в імлі...
А сніг паде...і навіть не зважає
На те,що все замерзло навкруги
Байдужі дні і казка десь зникає
А так хотілось ще потрапити туди...
Та хай паде,та хай собі літає!!!
Вкриваючи ліси,річки й поля...
Хай дує вітер й спокою не знає
Я вірю в казку й в мене є своя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230106
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2010
автор: Española Rosa