Він чекає на зустріч, яка забарвить його дні у літо. Чекає на ту квітку, яка проросте у його життя вічним коренем. Десь глибоко в душі він вже чекає, хоча, мабуть, ще не знає цього.
Вона вірить, віддано і щиро, що їхні серця відбиватимуть єдиний ритм, а
руки не випустять одна одну до кінця.
Він зовсім не хвилюється, що йому часто сниться одна і та сама дівчина. Незнайомка. Усміхнена. Це приносить йому шматочок щастя в густу буденність. Вона приходить до нього із блиском в очах. В карих очах, як і у нього. Часто він навмисне забуває навести будильник, щоб довше побути з нею у снах, в її сонячних поглядах і казкових поцілунках.
А в той час вона, яка літає від передчуття кохання, вкотре бачить його
обриси в уяві. Вивчає кожен міліметр. Знає, що колись зможе провести
рукою по волоссі, щоці, губах, шиї, грудях...
Коли з"являється веселка, один кінець сяє в неї у серці, а другий, впиваючись у його, з"єднує їх. І лишень коли їхні серця разом - світ може насолоджуватись веселковим світлом .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2010
автор: I.n.g.a.