Дощ зимою.
Ну навіщо ?
Знов зі мною
Вітер свищеш?
Міг би тихо так сказати,
Що не будем вночі спати.
На годиннику вже п"ята -
Пожежним машинам-не виїзджати.
І тихо у полі,
І тане вже сніг,
Вже й з мене доволі,
Та чую я...сміх.
З дитинства минулого хлопця малого
Хтось розсмішив...
Чи то гол він забив?
Чи може почув новий анекдот?
Чи з"їв на перерві "смішний" бутерброд?
Можливо він фільм смішний подививсь?..
Було це! Було це зі мною колись,
Та точно згадати...
Тепер вже проблема.
Зима...і дощі
Така от дилема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230319
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2010
автор: Анатолій Лісовий