Мені зорі сказали, що я оживу.
Я дивився в колодязь, а бачив світанок.
Я ніколи не вийду на той полустанок:
Мені зорі сказали, що я оживу.
Сорок днів я шукав долину свою,
А от вийшов на той сліпий полустанок
І побачив себе у воді наостанок –
Сорок днів я шукав долину свою.
Хтось запалює зорі в колодязнім дні,
У долину вечірню виходить серпанок.
Й потягло ж мене до води на світанок,
Хто ж запалює зорі в колодязнім дні?
Нині, певно, палкий зорепад уночі.
Мало б випить води мені наостанок.
На погості нічнім клубочиться серпанок:
Нині, певно, палкий зорепад уночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230371
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Богдан Ант