давай зіграємо з тобою цю драму
як п"янички-актори в якомусь театрі
ти ж знаєш, я в цьому не дуже маю хист.
але давай зіграєм з тобою цю драму.
я бачу тобі тяжко ужитись в антракті.
але це лиш антракт. не варто палити в антракті останній лист.
давай зіграємо цю драму.
я нарешті щасливий.
бо п"яний.
не тобою. й ніким.
просто напився вина.
я знайшов требе.
давай же зіграєм цю драму!
давай же зіграєм!
я ж нарешті знайшов тебе!
чому знов сумна?
тим ліпше. давай грати драму!
ця зима нам малює скажений сюжет!
морозом на підвіконні.
уривками шрифтів бульварних газет.
давай грати драму!
на втіху собі.
на втіху богам.
на втіху останнім майбутнім.
душа засинає, їй дуже сумно-
порожній стакан.
тож давай скоріше зіграєм!
поринаючи в пристрасть,
читаючи поміж рядочків
сценарій.
давай зробимо вигляд,
що не засвоїли останній
життя урок.
вдавати що нарешті закінчений
тюремний наш срок.
давай станемо знов незайманими і
відчайдушними, прямо посеред зими!
і зґвалтувавши зиму
залишимось вдвох
в очікуванні нашої
ще не розстріляної
весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230655
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2010
автор: C3H5(ONO2)3