мені приснився сон:
я крилами махаю
і де вони взялись,
чомусь прекрасно знаю.
ось пролітаю зірку,
чомусь знайому сильно.
завмерла я на хвильку
і придивилась пильно.
та, мабуть, це примара -
чомусь зоря прозора,
можливо, це лиш хмара,
що хоче бути морем.
і далі я летіла,
не знаючи дороги, -
побачити хотіла
своєї долі кроки.
та, мабуть, не судилось -
лиш темрява навколо, -
мені колись це снилось,
мабуть, іду по колу.
та скоро вже прокинусь
і крила в мене зникнуть,
забуду те, що снилось, -
до снів таких не звикнуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230659
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2010
автор: Анка