Як вмиється сльозою листок осіннього куща,
і яблуня заграє листям із грозою
Тоді, мабуть, здригнеться вся Земля,
Бо радісно ідем ми із тобою.
Над нами хмари не дощу,
не холоду, а під ногами не коріння
Буває, все ж таки, що вся тремчу
Та ти поділишся теплом свого проміння.
Як сонце в неба, дощ у хмар,
і сім відтінків веселкових:
всі нероздільні саме так-
як нероздільні ми з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2010
автор: I.n.g.a.