Я лускаю насіння самоти
(хай час летить сто байтів за секунду)
і намагаюсь Істини дійти,
яку давно пізнав покійний Будда.
Як кажуть, що посієш, те й пожнеш,
а я плюю лушпиння на підлогу
та Істини чекаю. Чи прийде ж?..
І все сильніш себе вважаю Богом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230872
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2010
автор: chuchuka