Янголята бісились,так гарцювали,
Пробили небо,подушками кидались,
Набрило.
Повикидали.
Навіщо їм подушки,вони ж не сплять.
І полетіли,білі смішинки,
Янгольським щастям на долоні упали
І зашипіли:-То і що,що замерзли скроні,
В тебе серденько он яке!
Не промінчик,а ціле сонце,
Маєш владу летіти в віконце,
І любов'ю його зігріти,
Взимку теж розквітають квіти,
Вони дихають подихом гір,
Ти,дівчино,той подих слухай,
Тільки подиху тому вір,
То і що,що замерзли скроні,
Ти у щастя сьогодні в полоні,
А удома чекає тато,сестричка
Поличка і улюблені рукавички.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230882
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2010
автор: Ольга Ратинська