Стоїть на дворі жінка-осінь
Прекрасна жінка мов весна
Чарівний стан що богом даний
І врода врвнішня роса
Стоїть на дворі і щаслива
Стоїть на дворі і сумна
Щаслива що у неї діти!
Та лиш виховує,сама!
Гірку сльозу пускає тихо
Коли ті діти мирно сплять
Що,буде завтра боже милий?
Дітей,чим завтра годувать?
Івийде в вечері із дому
Пригорне темрява її
І стане тіло продавати
Щоб жити з дітьми у сім'ї
Жінок таких багато в світі
Жінок вродливих мов весна
За що їх доля так карає?
За що,за що вона сама?
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230910
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2010
автор: Німий